затужити

-тужу́, -ту́жиш, док., розм.

1) без додатка і за ким – чим, рідко по кому – чому. Почати тужити за ким-, чим-небудь; заскучати, засумувати.

2) Почати плакати, голосити, виявляючи тугу, журбу. || Почати вити, скиглити і т. ін. (про тварин). || рідко. Почати грати, співати журливу пісню, мелодію, видавати тужливі звуки. || перен. Тужно, журливо зазвучати, залунати.